Кумулятивна травма

Кумулятивна травма схожа на дюну. Кожна окрема піщинка навіть не помітна, але незліченна іх кількість створює значний тиск.

Кумулятивна травма виникає не від одиничної події, а в результаті тривалого, систематичного незадоволення потеби у стосунках, постійної зневаги, ізоляції. Вона має накопичувальний характер. Люди не можуть ідентифікувати одиничної або багаторазової події, яка пояснила б їхнє відчуття дискомфорту, такі почуття важко осмислити і зрозуміти.

У разі відсутності близької людини та незадоволення стосункових потреб, емоційний біль посилюється і викликає ще більшу потребу у підтримуючих відносинах. Але оскільки вони хронічно не задовільняються, як правило, виникає захисний механізм ізоляції та виключення певного досвіду.

А в більш тяжких випадках ізолюються від усвідомлення навіть певні аспекти самого себе. Та частина особистості, яка почувається самотньою і спустошеною, стає несприйнятливою до звичайних процесів інтеграції та оновлення, що є частиною дорослішання. Вона залишається з афектами тих стадій розвитку, в яких перебувала людина під час травмуючого впливу. Відщепленні у такий спосіб переконання перебувають поза усвідомленням і відповідно не піддаються сумніву. Такий розкіл може бути вилікуваний лише після відновлення повного контакту із собою та з іншими людьми.

Почати свій шлях зцілення можна в безпечному просторі психотерапевтичних стосунків.